дАрк
247 63 0
  • Фото Прогулянка вздовж Румунсько-Українського кордону
  • Фото Прогулянка вздовж Румунсько-Українського кордону
  • Фото Прогулянка вздовж Румунсько-Українського кордону
  • Фото Прогулянка вздовж Румунсько-Українського кордону
  • Фото Прогулянка вздовж Румунсько-Українського кордону
  • Фото Прогулянка вздовж Румунсько-Українського кордону

Складність   Посередньо

Час  4 днів 9 годин 42 хвилин

Координати 5681

Uploaded 22 листопада 2014

Recorded листопада 2014

-
-
2 054 m
337 m
0
23
46
91,58 km

Переглянуто 1448 раз(и), завантажено 44 раз(и)

біля  Dilove, Zakarpattia (Ukraine)

Дата 14-19.11.2014
Минулого тижня відірвали у осіні шматочок літа та збігали в Карпати. Реально погода була як влітку. Лишень один день був туман з дощиком, саме тоді, коли йшли по Чорногорі,від Попа до Бребенескула. На озерце йшли на осліп по прибору(жпсу), поки намацали місце під стоянку в молоці туману та мряки згубили свої речі (їх просто не було видно). Та наступний день був суперкомпенсацією.. Ранок в рожевому світлі світанку та весь день вище неба йшли у прозорій тиші.
Взагалі цей похід вражав тишею. Повний штиль. Час наче зупинився, місцями аж мурашки по тілу йшли. Ні людей, ні вітру, ні жодного звуку. Лишень на стежках вовчі сліди, які рівненько йшли за чиїмись копитцями…бррр..Думали на Чорногорі повна безпека. Що звірям робити на хребті? Та де…До самого підніжжя Говерли, по вночі випавшему сніжочку, пропотпали стежку.величезні вовчі лапки…жуть..
За подорож подолали близько 100км. Наш маршрут пройшов такою ниткою: с. Ділове – пол. Лисича – г. Піп-Іван Мармароський –г.Межипотоки - г. Міка-Маре – г. Стіг – г. Вихід –г. Піп-Іван Чорногірський – оз. Бребенескул – оз. Несамовите – г. Говерла – с. Лазещина.
Декілька слів по маршруту.
Маршрут певно більш літній, та як світлові дні короткі, ми ледь встигали дійти до темна.Було малоо часу щоб насолодитися красою та просторами довкілля, адже краєвиди там шикарні!!
По ночівлям. Перша була на пол.. Лисяча. Будиночок там утеплений, з пластиковим вікном, пічка гріє добре.
Друга ночівля в будинку прикордонників ПС Богдан, перед г. Межипотоки. Хатинка вже ледь дихає, одна кімната ціла з буржуйкою, все інше по трохи валиться.
Третя ночівля на пол.. Радуль (за г. Стог). Колиба велика та й видно, що господарство там теж вражає розмахом.. Десь нещодавно тільки з’їхали пастухи(ще сиром пахне). Місце дуже гарне. В будинку багато кімнат, є пічка для приготування їжі. По приїзду додому багато прочитала про цю полинну, виявляється там одне з єдиних місць де ще досі збереглись традиції літування та сироваріння на полонинах з випасом у великій кількості овець, корів, коней. Кому цікаво можна на деякий час поринути у цю атмосферу та уявити яка робота кипить на полонинах влітку :
http://carpathy.nadvirna.com/…/skhr…/polonyny/polonyna-radul
http://gk-press.if.ua/node/5148
Місце цікаве потрібно повернутись сюди влітку!
Далі йшли до г. ПІЧ. Накрапав дощик та все вкрилось туманом. Тому роздивитись простори на цьому відрізку не вдалось. Тут теж багато полонин та стай на шляху.
Піднявшись вище змінився і клімат. Потрапили в зиму. На ПІЧ лежав сніжок, та як завжди, прохолодно та сиро. Обсерваторію по трохи прибирають і консервують, але роботи там ще дуже багато. Довго не затримуємось і пропадаємо в тумані. Почався сильний боковий дощ з мокрим снігом. На оз. Бребенескул спускались вже по темноті, та в такому тумані, що це особливо і не помітилось. Біля самого озера і встали, хоча ввечері його відчули тільки тоді коли в нього вступили ногами. Вражаючим для цієї місцевості, місця де люблять бушувати вітри, була повна тиша, та тепле повітря в кулуарі. Ніч пройшла спокійно. Ранок був тихим та прозорим. Піднявшись на хребет опинились вище хмар, над ними і плили,як по морю аж до підніжжя г. Говерли. Там то нас чекав сильний вітерець. Саму Говерлу було бажання взагалі пройти траверсом, але так як там вже давно не були, то пішли уверх. Забігли десь за півгодини. На вершину разом з нами підтягнулись і хмари.Час від часу закривавши краєвиди та бруд довкола. Відомо, що Говерла це сама брудна гора Карпат. Можна сказати головний смітник. З кучою фалосів, хрестів, прапорів. З кожним роком там з'являються якісь нові споруди. Цього разу на стеллі "На Говерлі зібрано землі Твої Україно!" якісь мудакі прикріпили свою табличку-надгробок: «Колектив Аптеки такого то числа на г. Говерла. Слава Україні». Цікаво що вона символізує? Чи це просто реклама! Швиденько втікаємо звідти.
Далі шлях до Козьмещика. Пол. Гропа, що в лісі перед виходом на хребет, вже заростає. Будинки всі валяться, на жодному немає даху. Козьмещик розбудувався. Є ресторан ,купа багатоповерхових садиб. В одній з них є баня з озерцем. Там попросились трохи посидіти. За невеликі гроші прийняли теплий душ. Повечерявши вирушили до села. Навіть в темряві помічали зміни. Дорогу вирівняти та розширили. Знайомий багатьом будиночок лісника на реконструкції. Замінюють дах та роблять стіни. Біля нього зроблене штучне озерце з альтанкою. По дорозі є місця для зупинок облаштовані альтанками. Прийшовши на залізничну станцію, теж чекав сюрприз. Приміщення та каси вже немає. Там вже мешкають люди. На вулиці лишень зупинка накрита шифером. А тим самим до нашого потягу 3 години. Посидівши в шоці, чую гуркіт потягу, та бачу що світяться віконця вагонів в далечині. Це наш Раховоз заблукав на півтори години, ще тільки їде на Рахів. Просимо взяти нас до Львова прямо зараз. Люб’язний провідник не відмовив і в теплому потязі ми попрямували додому.
фото:
https://plus.google.com/photos/105156212571811614070/albums/6083517495516518529

Коментарі

    You can or this trail