-
-
2 054 m
876 m
0
6,8
14
27,17 km

Переглянуто 859 раз(и), завантажено 16 раз(и)

біля  Koz’meshchek, Zakarpattia (Ukraine)

https://uk.wikipedia.org

Гове́рла (рум. Hovârla, угор. Hoverla, давня назва угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, висота 2061 м. Назва походить із румунської howirla, що означає «важкопрохідне підняття»[1], або з угорської Hóvár, що означає «снігова вершина»[джерело не вказане 429 днів]. Розміщена в гірському масиві Чорногора, на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Рахівського району Закарпатської області за 17 кілометрів від кордону з Румунією.


Говерла як символ

Пам'ятний знак на вершині Говерли

Підняття українського національного Прапора на Говерлі 16 липня 1993 р.
Говерла є найвищою точкою України. 16 липня, в день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!». З нагоди п'ятої річниці незалежності України на вершині встановлено плиту, в яку вмонтовані капсули з землею з усіх областей України. Тут також знаходиться великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму в 2007 році) і бетонний стовп.

Природа
Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника і Карпатського національного природного парку.

Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.

Говерла як туристичний об'єкт

Краєвид з гори Говерла
на Карпатський національний природний парк
Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Існує чотири основних маршрути сходження на Говерлу, їх довжина становить від 10 до 16 кілометрів, а висота підйому - від 1150 до 1350 метрів. Можна вирушати з боку турбази «Заросляк» (через так звану Говерляну), з боку урочища Козьмещик та по гребеню Чорногірського хребта, як із боку гори Петрос, так і з боку гір Пожижевська та Брецкул. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.

Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині[Джерело?]. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»[2]. За розрахунками фахівців[Хто?], екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу[2].


Марковані маршрути на Говерлу
З історії походів на Говерлу

Панорама Говерли
У 1958 році група із 12 туристів була засипана лавиною у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст.

У 1960 році стався нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.




Пе́трос — гора в Українських Карпатах, у Рахівському районі Закарпатської області. Одна з найвищих вершин гірського масиву Чорногора. Популярний об'єкт пішохідного туризму.


Загальний опис
Висота — 2020 м. Розташована у північно-західній частині масиву між горами Шешул (на південному заході) і Говерла (на сході). Західний і південно-західний схили круті з численними кам'яними розсипищами, північний та північно-східний — урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (ялівець сибірський, рододендрон), чорничні зарості і ялинові ліси (до висоти 1530–1600 м). Взимку досить часто бувають снігові лавини. Є туристський притулок на південних схилах нижче полонини Рогнески.

Краєвиди з Петроса майже такі ж, як з Говерли. Особливо гарно виглядає головний хребет Чорногори, який можемо спостерігати по всій його довжині — від Говерли до Попа Івана. Чіткіше, ніж з Говерли, видно Близницю і за нею — ряд полонин хребта Свидівець.

Маршрут на гору з села Кваси
Вихідний пункт — залізничний зупинний пункт Кваси (довжина траси 15 км і 1500 м угору).

У Квасах йти автотрасою у північному напрямку, проходити під залізничним мостом, трохи далі повернути праворуч на міст через Чорну Тису. Тут, біля турбази, на лівому (географічно правому) боці невеликого потічка починається дорога, яка веде лісом по схилах Квасівського Менчула. Неподалік від його вершини (1314 м) вийти на полонину, розміщену на західному відгалуженні гори Шешул (1728 м). Неподалік розташована споруда старої сироварні, а також будинок стаціонару біологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка, котрий є базою навчально-польових практик. Йти далі дорогою, яка траверзує вершину Шешул, залишаючи її праворуч, і виводить на сідло між нею і хребтом Петроса. Тут залишити дорогу, яка веде праворуч попід хребет Петроса, вийти на лінію хребта і трохи стежкою, трохи бездоріжжям, йдучи у північно-східному напрямку, зійти на вершину Петроса.

Можливий інший варіант виходу з Квасів. Дорогою від залізничної платформи йти до центру Квасів, минути автостанцію і потім повернути ліворуч на підвісний місток через Тису. Тут починається стежка, яка стрімко веде догори у північно-східному напрямку. Вона виходить на відкриту леваду, потім заходить у рідкий ліс, нагорі повертає дещо ліворуч і виводить на дорогу біля згаданої сироварні. Далі треба йти так, як було описано вище. Цей вихід на Петрос коротший, але підйом угору тут значно важчий.

Коментарі

    You can or this trail