Зелене - Скупова (Гриняви) - Верховина

Матеріал з Вікіпедії.


Гриня́вські гори (інші назви — Гриня́ви, Гринявський хребет) — гірський масив в Українських Карпатах, на півдні Івано-Франківської області, у межиріччі Чорного та Білого Черемошу. З півночі прилягає до Верховинсько-Путильського низькогір'я, на півдні межує зі східною частиною Мармароського масиву — Чивчинськими горами.
Найвища вершина Гринявських гір — Погребина (1605,3 м; за іншими даними — 1610 м). До Гринявських гір входять хребти: Кринта-Скупова, Пневе (Пнів'є), Озирнинський, Ватонарка та інші. Гребенева лінія Гринявських гір звивиста, з численними переважно пологими вершинами. Західні схили гір короткі та круті, східні — пологі й низькі.
Гори до висоти 1350—1550 м вкриті переважно хвойними лісами (ялина, ялиця), вище — полонини. Верхню межу лісу (ВМЛ) у Гринявських горах утворюють природний територіальний комплекс зі смерековими деревостанами, тут вона проходить у середньому на висотах 1450—1550 м.[1]
Район випасного тваринництва, значно заселений (здебільшого в північній частині), проте порівняно важкодоступний. Розвивається зелений туризм і екотуризм.

Деякі вершини
Погребина (1605,3 м)
Баба Людова (1581,7 м)
Розтіцька (1527 м)
Листувата (1525 м)
Скупова (1583 м)
Масний Присліп (1581 м)
Тарниця (1553 м)
Пнів'є (1586 м)
Оглєнда (1463 м)

Цікаві факти
Деякі довідники з географії відносять до Гринявських гір також хребет Лосова, який простягається між Білим Черемошем і верхів'ям Сучави. Однак цей хребет належить до масиву Яловичорських гір.